Зацвіли ромашки, пригорну до себе,
Все погляд до поля, а думки про тебе,
Пелюстки біленькі, торкнусь ніжні – ніжні,
Ой краса ж довкола, лани білосніжні.
Золотисті плямки, сонечка маленькі,
Пригадаю милий, ми любі й рідненькі,
Як стрічали ранки, удвох босоногі,
Зайчатам втішались- бігли довгоногі.
Та хто ж тоді думав, підеш на війноньку,
Що й мене залишиш, свою голубоньку,
Відцвітають маки, волошки синіють,
Птахи на узліссі, про діточок мріють.
Броджу шосте літо, на тебе чекаю,
Плекаю надію, в серці колисаю,
Повернешся вірю, ромашка ясніла,
То ознака долі, душеньку зігріла.
Обійму ромашки, пригорну до себе,
Розгулявся вітер, знов думки про тебе,
Пелюстки біленькі, торкнусь ніжні – ніжні,
Ой краса ж довкола, лани білосніжні.
Пташеня по травах, ще вчиться літати,
Знаю, тобі важко, мене захищати,
Помолюся Богу, подякую долі,
Ранком йду зустріти тебе й щастя в полі.
06.07.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2020
автор: Ніна Незламна