А я ,від спеки біжу на берег річки
на золотий пісок у прохолодну воду.
У водичці плюскочу ,нуртую до нічки...
Я купаюсь, і відчуваю насолоду.
Під сонечком засмагає тіло , личко
Bдихаю у нектар пахощі духмяні.
І у травах, чую голос перепилички
Ta смакую солодкі ягоди рум'яні.
Липень, щедрий і багатий на урожай
океан квітів дарує нам у жмені.
На смарагдовій долині немов справжній рай
О , які прекрасні дні митті сокровенні.
Дякую ,літо за сонечко в зеніті
Що зігріваєш теплом тіло , душу мою.
Я з тобою. розквітаю волошкою у житті
Слухаю , струни водограю зустрічаю зорю .
Я ,приляжу, на килим трав під вербою
Буду , дивитись на хмари як пливуть у даль.
І полечу ,за вітром в гай відчути волю
Радію , кожним днем літа і гублю печаль.
З висоти , усміхається щедре літо
Цілує ,так ніжно- ніжно в чоло у щічку.
Сплітає , віночок з жита макові квіти
І малює , казкові сни зоряну нічку.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2020
автор: Чайківчанка