Червень догорає в полуницях.
Черешневі лупають громи.
Ще не раз мені цей час присниться
і розсипле муку під грудьми.
Ще не раз червоні краплі граду
шарпонуть невинний зовсім лист,
збивши цю симфонію із ладу,
що долає болю хижий свист.
Але час іде, за часом - влада.
Тільки слід яскравий полуниць,
наче перезріла променада,
що струсила не одного ниць
З-поміж хмар, де шу́гають лелеки,
де веселки клепчуть на врожай.
Хто попався в сіті ці, нелегко
відділити світ і неба край.
Та на все, на все Господня воля -
заточитись, впасти і зійти...
Догорає червень серед поля,
дотлівають всі його мости.
30.06.20 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2020
автор: Леся Геник