Пісня, згенерована мною за допомогою ШІ, на цей вірш
https://www.youtube.com/watch?v=lVEKSv7sd4c
Вдягну найліпшу сукню, виши́вану, з батисту.
Розмаєм заквітчаю, давно жаданий, день.
На друзів зачекаю із юності й дитинства.
Зустріну з хлібом, сіллю запрошених гостей.
— Проходьте, не вагайтесь! Прошу вас до світлиці!
На вашу честь сьогодні мелодія звучить.
— Сідайте, пригощайтесь, куштуйте полуниці.
— Як склалась ваша доля, будь ласка, не мовчіть.
— Погляньте, ось гостинці, знайомі нам цукерки.
— Згадайте їх духмяний, медовий аромат.
А ще нестримну радість від сяйних феєрверків,
Святкових днів дитинства і юності принад.
Та час невтомно крутить дві стрілки циферблату.
Нам доля вишиває строкате полотно.
А ми знов повернулись в літа наші крилаті,
Куди давно вітрами стежину замело.
— Сідаймо ближче разом! Залишимо на згадку
На фото нашу зустріч, даровану нам мить.
— Бо скоро бачте, любі, загаситься лампадка,
Свіча воско́ва зійде, сльозою забринить.
А далі кожен піде завершувати ролі,
Лишивши на прощання частинку теплоти.
Адже в житті земному підкорені ми долі.
У кожного дорога, якою треба йти.
— Чи судиться зустрітись? Ніхто не знає певно.
Сьогодні утішаюсь, що випав знову шанс.
А в сутінках вечірніх доносить вітер ревний
Знайомий, незабутній, улюблений романс.
29. 06. 2020 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2020
автор: laura1