О ти , згадай , прекрасний золотий час!
як ми , були закохані з тобою.
І здавалось , що ніхто не роз'єднає нас
Кружляли ,як чайки щасливі над водою.
Душа, співала пісню про кохання
Слухали ,зір мелодію чарівну.
Стояли , під небесним куполом до рання
Зустрічали ,сонечко... світанкову зорю.
Вдихали, у білосніжний цвіт вишні
У прохолоду зоряної нічки.
Хоч би раз, повернутися у дні колишні
Туди де цвітуть сади на берег річки.
Розквітали ,вишні у райськім саду...
Вітерець розсипав пелюстки щастя.
Ти , ловив ясні зорі що падали в траву
І у долоні ,збирав цвіт немов причастя.
Всміхалося сонечко нам з блакиті
І розсипало проміння осяйне.
Ми , щасливі , молоді у блаженній митті
Лебедями ,злітали під небо голубе.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2020
автор: Чайківчанка