Ранок, слухаю дощ - він співає...
А може плаче - по шибці стікає сльоза,
Чи мені слухати пісню, чи утішати - не знаю
Тихий за вікнами дощ, а не дзвінка гроза.
Я підійду до вікна і йому усміхнуся
Вітер дерева колише під пісню дощу,
Я теж буває, крізь пісню з сльозою борюся
Наче співаю, а може душею кричу.
Дощик поглянув на мене і висушив сльози
Сонечко витерло їх промінцями з-за хмар,
Десь вдалині було чути як сваряться грози
Але сміється веселка, наче втішаючи жаль.
ГалинаГрицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2020
автор: синяк