Я напишу́ тобі листа колись, можливо,
І ти не знатимеш про це — я так зроблю́.
Зашию рани в тім листі наживо,
Щоб ще хоч раз змогти промовити: «люблю́!»
Я напишу́ тобі про все, що так болить,
І відпущу́ своє кохання із вітрами,
Та запалю́ вогонь — нехай горить
Усе, що колись було поміж нами.
І що там люди — та нехай говорять,
Лиш, матінко, повірити зумій:
Я щастя так хотіла, те, що мо́лять,
Та все ж не відшукала — зрозумій.
Коханий, ти не думай, що кінець:
У моїм серці слід твій буде тліти.
Хоч не підемо разом під вінець,
Тобі бажаю я кохання так, щоб мліти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881001
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2020
автор: В.О Кароока