поглянь на оці закривавлені руки,
злови цей дикий погляд, скажи мені: [i]па-па[/i].
гадаю, досить вже тобі жорстокої науки.
скажи: це я розбитий, а чи це ти сліпа?
ти зв'язала себе, ти загрузла в фальшивій згоді
з цілим світом, і дорікаєш тепер
поганим ставленням. а я в підземнім переході
торгую надіями, й плачу: чому я тоді не вмер?
небо не знає, й ти не підкажеш теж.
та ми досягнемо свого порозуміння:
я відштовхну тебе – й від того не помреш,
а навпаки воскреснеш, і будеш, як богиня.
а тепер, як ти й кажеш, ти загрузла в фальшивій моді,
недоросла і недоречна, як черешня у нас на городі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880991
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2020
автор: Bohuta_Julian