Втікає день

Пташиний  спів  і  літній  довгий  день,
Що  пролітає  так  ніби  хвилина,
Але  у  зиму  крок  зробила  днина
Ще  б  встигнути  наслухатись  пісень.
День  добровільно  віддає  хвилини,
Щоб  добавляти  ночі  відчуття,
І  забирає  в  кожної  людини
З  хвилиною  -  частиночку  життя...
Ніхто  не  в  силі  вічний  рух  спинити
Десь  поспішаєм  всі  на  край  землі,
Надихатись,  наслухатись,  нажитись,
Сліди  добра  лишити  тут  свої.
Ні,  не  сліди,  а  добру  пам"ять  людям
Бо  миті  ці  невпинно  так  спішать,
До  ночі  рух,  а  що  там  далі  буде...?
Все  маєм  кесарю  та  Богові  віддать.
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2020
автор: синяк