Червень спадає на очі, у нього застуджені зв'язки...
Не дихай, не рухай, бо в комірці у нього пташки,
вони не осилять поразки.
Раз - загоряються жовтим,
два - фарбуються в синє
І в круговерті світу
рано чи пізно
вітер їх вирве.
Вирве, вийме з літньої скрині.
Високо в небо здійме.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2020
автор: Олеся Шевчук