...я римую
до «сонця» - «серце»,
бо зимую
з дощем тропічнім
і,
здається, так буде вічно
а,
можливо, то все здається -
злива стихне,
громів відлуння
відгуркоче,
бо час відносний:
сивий лунь я
ніяк не звикну,
(ще не хочу?!)
але вже осінь.
...і гримую
під «сонце» серце -
акт прощальний
у цій виставі:
грима рима,
а серце б’ється,
такт останній…
О, небо, Аве!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=88078
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.08.2008
автор: drillinger