З тобою пригадав всі злети і провали,
Всі перемоги, насолоду, гру.
І недосказане, немовлене, невдале,
Незрозуміле, як любов оту.
А чи було воно, безмежне те кохання,
Що я вогонь щодня підримував в собі?
Чи, може, то моє завдання
Загартувати волю в боротьбі?
Так, я проніс всі почуття,
Не загубив нічого,
Скрізь часу плин і вир лихих подій.
І вирина мій нездоланний човен,
Із хвиль життєвих, в океані мрій.
* * *
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880687
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2020
автор: Vitamir