Буває радісно в душі мені,
Та часто сум тримає все в облозі.
Не радують квітучі теплі дні,
Чекає літо старість на порозі.
І хочеться кричати на весь світ,
Душа так прагне бути молодою.
Хвилює серце справжня мудрість літ,
Весняні пахощі - п'янять собою.
Не хочу, справді, вірити у те,
Що все життя моє - уже позаду.
Так поспішає і вперед веде,
Не потребує вже воно поради.
А душі залишає молоді,
Вони сумують трепетно з літами.
В люстерко бачиш ту журбу слідів,
Зі смутком лист осінній опадає.
Прокралась сивина, немов зима,
І білим снігом коси притрусила.
Бажання жити є, а сил - нема,
Летіти, як раніш, на дужих крилах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880628
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2020
автор: Валентина Ярошенко