Літо стривожене дощем

Мандрує  літо  укутавшись  плащем,
В  його  очах  тривога,  днесь  гуляє.
Молитовна  пісня  лине  вівтарем,
І  стривожені  душі  звеселяє.

Світанок  плаче  в  парку  дощем,
І  в  душу  смуток  наганяє.
Сріблястий  туман  увігнав  щем,
А  вітер  його  розганяє.

Не  довго  цьому  смутку  панувати,
І  викине  світанок  намоклий  плащ.
Любов  міцна,  її  не  подолати,
Вона  вихопить  нас  із  жахливих  пащ.

Як  хочеться  світами  мандрувати,
Впіймати  дзвінку,  закохану  струну.
Свою  любов  комусь  подарувати,
І  разом  з  нею  ловить  дивну  луну.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880453
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2020
автор: Віктор Варварич