[i]Медикам, які боряться
за здоров'я і життя
хворих на коронавірус
[/i]
Їхні руки, як у Христа,
коли мором кишить повсюди,
вони чорні-пречорні груди
із нового ведуть листа.
Вони набіло пишуть слово,
що зціляє і каже йти
до намоленої мети,
до надії і до любові.
Хто спізнав доторк їхніх рук
в дні оці, що горять вогненно,
будуть вдячні їм достеменно
і подяку нести вгору,
Там, де чують і помагають,
там, де янгольський білий сонм
лікував не один не сон
над пекучим, згорілим краєм.
Що торкався весь час до них,
направляючи, і щомиті
опускаючи з неба ниті,
щоб зрятовувати від лих.
Де з неписаного листа
вони дихати учать груди...
Їхні руки, як у Христа,
поки мором кишить повсюди.
1.06.20 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2020
автор: Леся Геник