У мирнім Києві – салюти і салюти,
Неначе ми наразі всіх перемогли.
А шкетик під балконом цілував Анютку,
І зверху спостерігав батько її злий.
…Казав дитині: «Та веди ж його в пентхауз,
Там й джакузі, і безпечно, і камін!
Та донька вперто: «Хай покаже себе!,.», - й лазить
Підворітнями у блискавкній пітьмі.
Відвернувся, хай собі там націлуються.
Та, з автівок, то - з кущів, чужі снують…
Ниньки в кожного в кишені – по бамбу́лиці,
Й кожен п’ятий – воював, чи має лють.
Тільки дівчина – в будинок, гримнув хлопцю:
«Почекай, тобі – таксі, сідай. Везіть!...»
Й, в спокій - відчиняти дратівливій доці
Під салют, який мов обстріл, вивсь-казивсь.
19.06.20 р. ( "До Дня Батька" )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880334
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2020
автор: Юхниця Євген