ТИ НЕМОВ ЗЕЛЕН КЛЕН
Я тебе ,побачила у казковім сні
на березі синього -синього моря.
З першої зустрічі подобався мені
І з тобою , наші стежки звела доля.
Ти ,високий , стрункий немов зелен клен
Поміж юрби , тебе видно здалека.
Смарагдові очі , чорні брови , шатен
Усміхнувсь , і закохалась лелека.
Скільки ,літ весен і зим чекала тебе
Ти , явився немов сонечко з висоти.
І лечу ,до тебе під небо голубе
На пристань надія щоб тебе віднайти.
Сідає , низенько сонце у нaдвечір'я
І я , виглядаю, тебе як місяць зорю.
Щоб прийшов у мій рай на моє подвір'я
І сказав :ніжні слова Кохаю, і Люблю.
О ,така духмяна ніч казкове літо!
І юні діви спішать на вечорниці.
Вечір ,засіяв ясних зір немов квіти...
І у мріях , ждуть свою долю жар-птиці.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2020
автор: Чайківчанка