У потязі "Полтава - Ковель"
Зійдеться вмить майбутнє і минуле.
Зійду на станції, згадаю на пероні
Як юнь з дитинством швидко промайнула.
Я їду, зустрічай, мій краю величавий,
Туди, де сина я хрестила й доньку,
Де оселилася навічно моя мама,
Де танцювала западенську польку.
Де вчили мене жати стиглу ниву,
Чорниці з кошиком збирати і гриби,
Ловити у ставочку зрання рибу,
БосОніж бігати й ходити по росі.
Життя транзитом по світу кидало,
Хто врешті є я? Дівчина- полтавка,
Вже з краєм цим пов'язано чимало?
Та в грудях б'ється серце волинянки!
20.06.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2020
автор: Пташка Радість