Причепурилися палітрами хатинки
У кольори феміністичних шкір на меблях.
Дахи до ґанку - бороди́цями* навшпиньках,
У вікнах, кахлями* нао́пашки до стелі
У сердака́х* - висючки-бари скла коктейльного.
Й на пляжах чути, як тепер гудуть, модельками:
--Отой, праворуч, одягли, дивись, в гламурне.
--Та що ти… Бе́жам, хакі - за чотири роки…
От в мене зять пофарбував балкон в ажурне.
--Тю, в тебе у альтанці, згарди – наче мокрі.
Так і пішли у воду українських ставів
Жінки обізнані у стилях і оправах.
Чоловіки – про біговели й топокари*,
Їх у дітей зажу́чив, випускали пари.
--Ми й спекотою багатієм, українці, -
Почулося, як ловелас плів чари жінці
Вона ж – йому:
--А скільки, скілька років пану?
--А він їй – крем проти-й-засма́гний…
Ранок, ванни.
16.06.20р. ( «Коли спостерігати приємно» )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2020
автор: Юхниця Євген