Блукаєш в срібному тумані,
Серед одвічної зеленої краси.
За гори втекли коні, вітром гнані,
В небі лунають птахів голоси.
А поряд мандрує тихе літо,
Серед розлогих берегів.
Гаптує долю розмаїто,
Шиє ряди із дивних пругів.
Ніжне сонце круги малює,
Що огорнули небеса.
Голуб з голубкою воркує,
Їх захопила оця краса.
Теплий дощ землю оросить,
Повнить озера і річки.
А господар сонця просить,
Мило струменять потічки.
Веселка душу звеселяє,
Барвами дивних кольорів.
В хмарах орел кружляє,
Мріє впімать пару голубів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879934
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2020
автор: Віктор Варварич