Втомлена, пішки йду у древній РИМ
Прийняти причастя святий єлей.
Клубочиться , густий, туманний дим
На путі, стоїть ловелас Амадей.
Співає, пісню та голосу немає
Немов би випив хмільного вина.
На лице, заклав маску і грає...
Під свист, вітру танцює гопака.
В голові, літають горобці пташки
Тягне, ноту... рве струни гітари.
Такий є крутий ,"грудь нарозпашку"...
Рогатий баран серед овець в отарі.
Я , думала ,що це принц із казки...
Є благородний співець і кобзар.
Що у душі, стільки щедрот, ласки
А це є хижий ворон кар... та кар.
Підкрадеться, до чужого поля
Клює посіяне зерно у ріллю.
Викрики затьмарюють біополе
Цвіркун, який знає ноту одну.
Дід, баби Параски трухлявий пень
Під небесами орлом високо літає .
Під серенаду... струна ,дзень ,та дзень...
Хвалиться, сорока що гарно співає.
Відлунюють слова про кохання...
Голосом, бекає... мекає ,як коза.
У перехожих , просить визнання
Самозванцю ,королю даю відкоша.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2020
автор: Чайківчанка