Дав слово, тримай

Надривно  плаче  літній  дощ,
Щось  в  нього  трапилось  напевно...
Пообіцяв  йому  хтось  борщ,
Той  сподівався...  надаремно.  
Який  вже  день  все  ллє  та  ллє,
Борщу  не  пропонують  й  ложки...
Хтось  слово  не  трима  своє,
У  спеку  ж  —  притьмом  до  ворожки.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2020
автор: Патара