Щодня, дивись у дзеркало на лице своє
Щоб побачити, зображення -суть життя.
З роками ,міняється обличчя твоє
І по -іншому ,сприймає цей світ душа.
І зрозумієш , для чого народився ти...
Захочеш , жити у гармонії зі світом.
З ким , поруч ідеш день удень , як сонце світи...
Зігрій ,яскравим променем і теплом літа.
Нехай думки ,розженуть хмари проблем вітром
І нестрашний, за вікном холод... проливний дощ.
Радій, життям... Зустрічай , веселку привітно
Віднайди, ти крихту щастя у пахучих рож.
У пахощах, земного раю загуби журбу
Та вдихни ,у духмяні солодощі квіту.
І у буденному житті пий божу красу
Не сумуй, бо для тебе квітне раннє літо.
О, не спіши ,зупинись, зроби крок у життя!
Наповняй, у свої груди нектар райський цвіт.
Час, швидко сипеться піском у небуття ...
Не повернути, весну назад молодих літ.
Ти , насолоджуйся кожною миттю життя!
Не відкладай, на завтра жити і творити.
У цей світ, ми прийшли щоб будувати буття
У любові ,на землі свій слід залишити.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879871
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2020
автор: Чайківчанка