Дивлюся вдома телевізор,
Задумався про своє життя.
Лишилося нам жити "мізер"
Яке ж чекає майбуття?
Засмітився стояк у під'їзді,
Якесь рішення комісія шукає.
Документи складають на місці,
Усі квартири вони оглядають.
І тут дзвінок у мої двері,
Чортова сила когось принесла.
Не має спокою у тій атмосфері,
У мені мабуть щастя знайшла.
Я за двері, а тут якась жінка,
- У Вас стояк змушені провірить?...
Де взялисялися, Ви і звідки?
Так сер'йозно говорить про діло.
-Зобов'язок доторкнутися руками,
Бо я у всіх те провіряю.
-А як у всіх з цими ділами?
Їх забагато, усіх не пам'ятаю.
-У кого холодний, робимо заміну,
У кого теплий, означає пригодний.
Ви набиваєте у со́бі, якусь ціну?
Спробую теплий, чи вже холодний?
-Довго я буду іще чекати?
Доки стояти мені на порозі?
Дайте у руки мені потримати,
Бо заміну поставлю від злості.
І тут роблю, що так прохали,
Свої штани спускаю до колін.
Отримали, що так чекали?
Упевнена в тому, що Ви Дебіл.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2020
автор: Валентина Ярошенко