Пора б вже починати сінокоси
Та тільки от засірилась блакить
І трави повгиналися у росах
Дощів отих нікому не спинить.
В своїм гніздечку птаха сонцем марить
Та з мрій таких нічого крім оман
У небі знову плачуть, плачуть хмари
І під горою журиться туман.
В облозі хмар сховалося світило
І зранку знов рясні дощі пішли
Надія в смутку душу залишила
Та все ж молитву до небес ти шли.
Парище
2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2020
автор: Мартинюк Надвірнянський