Він домовлявся, з ними сором`язливо,
Не був рішучий, як всі його начвали,
Хмарин торкався ніжненько, жартівливо,
Брати вітриська, лише спостерігали.
То й що бешкетникам зимовий, весняний,
Ім погуляти, зверхньо розвеселитись,
Він добрий, літній….має бути духмяний,
Сонячним, теплим, не хоче зла навчитись.
Так любить квіти і трави шовковисті,
Й вишневий ранок, ледь розшитий золотом,
Не доторкнеться, до суцвіття в намисті,
Не струсить роси… не повіє холодом.
Такий він, літній… хоча й трохи ревнивий,
Коли зухвалі, по небу темні хмари,
Печаль навіють, вже й зірветься вразливий,
Їх різко зрушить, розсипле теплі чари.
Тихеньким вітром ... сердечним має бути,
Троянді шепіт, зізнання у коханні,
У душі тайна, чи й в змозі він забути,
Як зорі в небі, лиш соннеє зітхання….
Такий він, літній.
14.05.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879750
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2020
автор: Ніна Незламна