Мішаєм ю.ам.... живемо,
Хоч маєм доленьку цапину.
Й хоча на нас від них ярмо,
Та нам, записано в провину.
Бабани витягнув… штани,
Вдягнув бабулю у футболку.
О боже, брешуть поц ани,
Попру… ілюзію безтолку.
Підемо бабо «погулять»,
Розвієм ніжки, спину, шлунки.
Пора бабуню розпрягать,
Підніс нам каїн подарунки.
Голота знизу й на столі,
Пусті переклади... і полки.
Вже й мухи видохли на склі,
І таракан... напився з голки.
Украли пенсію... книжки,
Пусті субсидії і пільги,
Пів - нігтя мрії завглибшки,
Аби їм, каїн.м... настільки.
Трави ж... весна бо’ поїмо,
Й притулимось до тину.
Та так на сонечку й вмремо,
В осонні... карантину!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2020
автор: Волиняка