Крап- крап- крап по шибці…
Яке красиве явище природи,
Ми все чекаємо, як нагороди,
Всякчас у душах маєм світлі мрії,
Терпке бажання, щоб збулись надії.
Для душі втіха …
Як мирне й ніжне дощику плескання,
Мов колискова, до самого рання,
Цікаве явище вночі стрічала,
Все дивувалась… Так довго не спала.
Розряд атмосфери...
То блискавиця, раптом різко сяйвом,
Збудила землю. Й громовиці разом,
Перекотились, наче морські хвилі,
Шовкові трави, всміхнені, щасливі.
Дні пережиті….
Так довго спека, випивала соки,
Здавалось краще, наче й мали спокій,
Суховій часто, співав серенади,
Раптово чулись й вривались рулади.
Ховались у житі….
Птахи терплячі і в цю ніч задушну,
Зраділий шепіт - збив дощик посуху,
Вона ж тремтіла, від несподіванки,
Скрізь заясніли земні вишиванки.
Троянди пишні...
В себе ввібрали частиночку сонця,
Вкотре погляну, я тішусь до віконця,
По пелюсточках срібні намистини,
Крап - крап – крап по шибці, течуть краплини.
14.06.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879620
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2020
автор: Ніна Незламна