Біжить Заєць і сміється,
І, як йому усе вдається?
Програв Вовк йому у карти,
Від відчаю і ноги ватні.
Закохав лисицю в себе,
До нього є тепер потреба.
Скоро народиться маля,
Тепер від неї він втіка.
Була наступна їжачиха,
Яка несла додому хмизу.
Втеплити дім в холодну зиму,
Дістав усіх, нема спочину.
Зустрів і Лева, не злякався,
Той в справедливості зізнався.
-Тепер жити нам у мирі,
Розважимось якось у "тирі".
Пронісся жалісливий звук,
Йому у ногу вцілив Жук.
Болісно ногу волоче,
Потрібний захист і плече.
Куди поділись хитрість, й заздрість?
У "опоньки" нагадувала наглість.
Чомусь завжди повчає байка.
Те на увазі завжди майте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2020
автор: Валентина Ярошенко