Я Собака злий,тай дуже,
всі бояться,навіть люди.
Ось ланцюг,який я маю,
а ще дім охороняю.
Так Собака вихвалявся,
а Кіт хитро посміхався.
На паркані Кіт сидів,
і щось там,він муркотів.
А Собака злиться,злиться,
що цей Кіт,ще не боїться.
А він гроза,цього двора,
і володар ланцюга.
Горобці на гілки сіли,
теж нічого,не зрозуміли.
Щось з Собакою,не те-
що Кота не загризе.
Кіт то є,могуча сила,
не одного з них погубила.
Ну й хоробрий,дійсно Кіт-
хто таке б,зробити зміг.
Тільки Кіт,то добре знає-
авторитет,він заробляє.
Цей Собака не дістане,
ланцюга на шиї має.
А його будуть бояться,
не будуть з нього сміяться.
Гордо скажуть-Кіт силач,
він гроза усіх собак.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2020
автор: Бабич