[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=iNuLguFzjNA[/youtube]
Ну як забути те, що не було,
А як душа колись цього хотіла!
Здійснитись так воно і не змогло,
Бо дні і час кудись усе спішили.
І все це відкладали ми на потім,
Було багато невідкладних справ.
Та те бажання живе в серці й досі,
Життя буденне йде вже без оправ.
А час чекати довго не хотів,
Хвилини непомітно розтавали.
І підказать тоді ніхто не смів,
Що мрії мої крила опускали.
Тьмяніє блиск рожевих моїх мрій,
Частіше задивляюся у осінь.
На згадку залишаю образ твій,
Який хвилює серце моє й досі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2020
автор: Н-А-Д-І-Я