Коли спав світанок,
Місяць біг по землі.
І дивний серпанок,
Співав свої пісні.
Тато косу клепав,
Щоб косити траву.
А птах уже не спав,
Ловив мить вітрову.
І трави впали рівненько,
У покоси лягли.
Лелеки були близенько,
І вали розгребли.
Мружив очі сонний ранок,
Грала пісню коса.
Душа вийшла за фіранок,
Її вмила роса.
Тато трави скосив,
Повернувся до хати.
Голуб їжу просив,
Сніданок дала мати.
І як же хочеться туди,
Де пахнуть трави духмяні.
Впіймати дитинства сліди,
І вечори полум'яні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879313
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2020
автор: Віктор Варварич