Кохання в серці пташкою тріпоче
І розправляє крила-почуття,
Ми як голуб з голубкою воркочем,
Хоч промайнуло майже пів життя.
Теплих слів для мене не жалієш,
Кажеш, що й досі любиш як колись.
В моїй душі кохання теж зоріє,
Дарма, що час вже косу посріблив.
У тебе також скроні побіліли
І зморшками пооране чоло.
Що би в житті у нашім не було,
Свою любов ми зберегти зуміли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879177
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський