Вийшов Іван з хати,
Невезучий чоловік.
Почав Галі дорікати,
Бо терпіти вже не міг.
-Не везе мені, хоч плач,
Куди не повернуся.
Стільки маю я задач,
Із шапки мабуть вб'юся.
Не вступив син в інститут,
Дали вчора догану.
Третю добу болить зуб,
І настрій є поганим.
До сусіда у двір, зирк,
-Галю, полюбуйся!
У нього новий мотоцикл,
Пожалій, бо розревуся.
-Швидко, кажу перестаь,
Підійми угору носа.
Невдалий здоровань,
Проливать надумав сльози?
Пора за розум братись.
Чогось, щоб досягти.
Потрібно постаратись,
Не язиком своїм плести.
-Ти правду, Галю кажеш,
Для сліз, то не причина.
Нехай працює Слава,
Купимо удвох машину.
Зремонтуй спочатку велік,
Зламаний вже місяць.
Не закриваються і двері?
Лапшу перестань вішать.
Пора найти роботу,
Із більшим заробітком.
Як прожену із дому,
Везучим станеш чоловіком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879028
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2020
автор: Валентина Ярошенко