Заховалася у лузі чарівна калина,
У вечірнії спокусі стоїть, як дівчина,
Поправляє свої шати та усе чарує,
Своїм поглядом привітним дивосвіт малює
Та хвилює калиноньку смуток, що в природі,
Не дає спокійно жити в милій насолоді,
Як біду нам подолати, негаразди змити
Та розбиті всі серденька від жаху зцілити?
І стоїть в думках гадає, вірний шлях шукає
Та той смуток у серденьку все не покидає,
Подружуся мабуть з світом, стану вже благати,
Подаруй прошу надію, що дарує мати
Посміхнувся світ калині, сумними очима,
Швидко так не пройде лихо, милая дівчино,
Бо роками світ гнобили і прийшла розплата,
Зупиніть свою жорстокість, ось моя порада
Тож зберіте, любі друзі, всю любов і волю,
Угамуйте ворожнечу,хоча б між собою,
Розбудіть же свою мудрість, майте всі терпіння,
Бо врятує світ любов та ще розуміння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878713
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик