Мене забув? Чи смієш сприймати,
Колись казав, очі діаманти,
Чому сьогодні, подався в світи,
Знов знаю будеш, себе картати.
Ранкове сонечко, хоч й засяє,
Та я ввижатимусь, вкотре тобі,
Кохає серце, душа страждає,
Все ж розібратись, не хтів у собі.
Чом поспішав? Вже й холодна кава,
Аж розтривожив, закипіла кров,
Невже тобі, стала не цікава?
Чом ти не випив, цнотливу любов.
Мене забути, чи й посмієш ти?
І тих прекрасних диво - вечорів,
Серденько ранив, як посмів піти?
Зникала постать… між прожекторів…
2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878390
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2020
автор: Ніна Незламна