Перегорну сторінки
Стисло-буденної прози.
Чи не віллються стрімко
Поміж рядків літні грози.
Запеленають громом,
Спалахами блискавиці.
Відчай турботи й втоми
Мечем рубоне із криці.
Небо сипне дощами,
По безнадії - градом.
Вихором над полями
Та бурею понад садом.
Адреналіном - у серце.
Кров запульсує в жилах.
Грози пролунає скерцо.
Літо відновить сили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2020
автор: Тамара Шкіндер