Я сама узори склала,
Біля себе їх поклала,
Взяла голку й муліне,
Й не спинити вже мене..
За мережкою, мережку,
Я упевнено кладу,
Всі змережені узори,
Як незвідані простори,
На моєму полотні,
Додають снаги мені....
Вишивала собі й мамі,
Брату і малій сестрі,
Вишиванки справжнє свято,
Як і праця на землі...
Вишиванку одягаю,
До лиця вона мені...
Ніби пісню я співаю,
У святкові диво - дні...
Походила в вишиванці,
По подвір"ю і садку,
І поповнилися сили,
І на вулицю іду...
Там з подругами зустрілась,
В вишиванках і вони,
З задоволенням дивилась,
На подруг і на весну...
Вишиванки розглядали,
Ми з подругами усі,
І співали, й розмовляли,
Дивувалися красі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876796
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2020
автор: геометрія