"Тільки, Раю, гроші не бери.
То є гріх, як Божий дар продати...
Чуєш, доню? Прошу, повтори."
- Кожен день її повчала мати.-
"Хліб візьми, як схочуть одарить,
Яблука, то, доню, Божі мрії...
Тільки, прошу, гроші не бери,
Бо і не помітиш- постарієш...
Помирать завжди нелегко нам,
Ми ворожки біль людський збираєм...
Із грошей же виросте стіна
Між тобою і можливим раєм."
Мати вмерла тихо, як жила...
Йдуть роки, вона все пам'ятає:
" Як уже комусь допомогла,
Не бери з людини гроші, Раю..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2020
автор: Анна Шульке