Безмежнеє море

Хвилюється  море  весною,
Виходить    вода  з  берегів,
Каміння  вмиває  росою,
Мелодію  слуха  струмків

То  хвилями  ніжно  огорне,
А  потім  у  вись  підійме,
Таке  вже  безмежнеє  море,
Бурхливе  та  звісно  живе

Погляне  то  вправо,  то  вліво
І  знову  чуть  шуму  прибій,
Отак  неповторно  і  сміло,
Як  ніби  поринуло  в  бій

Хвилюється  море  весною,
Виходить  вода  з  берегів,
Каміння  вмиває  росою,
Мелодію  слуха  струмків.




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик