Матусю, матусю,
поклич на весілля...
Ми зробим для тебе
шикарне застілля...
Оздобим кімнати
тими рушниками,
що ми вишивали,
з тобою їх, мамо...
Тобі все найкраще,
будемо бажати,
щоб ти була, мамо,
щаслива й багата...
А ще піднесемо
найкращії квіти,
і будемо з тобою,
матусю, радіти...
Наш тато загинув,
в війні тій кривавій,
ти нам замінила
його,наша мамо...
Себе до останку,
ти нам віддавала,
а ще ж ти, матусю,
завжди працювала...
Усіх своїх діток,
ти вивела в люди,
і нас захищала
завжди і усюди...
Ми всі вже дорослі,
онуків ти маєш,
і ми тобі, мамо,
всі щастя бажаєм...
А ще тебе просим,
ти нас не соромся,
до тебе ми будем
приходити в гості...
А вразі потреби,
помагати будем,
опора й підтримка
завжди в тебе буде...
Отож, усі разом,
зробимо весілля,
і все буде добре,
матусенько рідна...
Ну, як же так, мамо,
ми ждали весілля...
Як сталося, мамо,
що ти захворіла?..
Ти дуже тихенько
лежала в кімнаті...
Ми думали спала,
а ти помирала...
Готовились, мамо,
до твого весілля...
Чого ж ти померла,
матусенько рідна?..
І твій наречений,
стоїть у зажурі,
почорнів від горя,
це бачать всі люди...
Він сліз не ховає,
лама свої руки,
не може стерпіти
печалі і муки...
Прийшли попрощатись
з тобою подруги...
А ти лежиш тихо,
у весільній сукні...
Усі ми в печалі,
не бачимо світу,
кладем на могилу
весільнії квіти...
До Бога здіймаєм
і погляди, й руки...
Прости нас, матусю,
за сльози і муки...
До могили, мамо,
ходить будем часто...
І пам"ять про тебе
ніколи не згасне...
Спасибі, матусю,
що ти нас зростила...
Того що вже сталось,
не можна змінити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2020
автор: геометрія