Вологий вірш

На  склі  сльоза  дощу  тремтяча  –
Сум  для  натхнень.
Тебе  в  житті  я  не  пробачу  –
Згорає  день.

Хвилюють  сльози  сизе  небо,
Та  я  німа.
Не  хочу  вибачень  від  тебе,
Тепла  нема.

На  шибці  тануть  силуети  –
То  я  і  ти.
Всі  почуття  потрібно  стерти  –  
Удвох  не  йти.

Як  терпне  серце...  ледве  стука
Крізь  це  лиття.
У  шибку  ллє  гірка  розлука
На  все  життя…

Прогонить  сонце    хмари  знову
За  небокрай,
На  склі  краплинами  два  слова:
Навік  прощай.    

Віддам  зі  спогадом  дощеві
Вологий  вірш.
А  от  слова  твої  дешеві  -  
Собі  залиш.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2020
автор: Білоозерянська Чайка