А скоро літо прибіжить до нас гаряче,
Таке веселе, різнобарвне, гомінке,
Таке ще юне зовні, трішечки дитяче,
Хоча в душі доросле й зріле вже таке.
До вуст торкнуться свіжі вишні, полуниці,
Коктейлі з льодом, свіжий м'якуш кавуна,
І будуть сипатись в долоні, мов чорниці,
Солодкі ночі, що п'янкіші від вина.
І полетять кудись за обрій всі печалі,
І вмить згорять в палкому сонці назавжди,
Лиш буде видно їхній дим по вертикалі,
Крізь очерету десь брунатного ряди.
Здалека чути, як верба в надіях плаче,
Атавістично чеше тло землі м'яке,
В чеканні літа, що мов полум'я гаряче,
Дитяче зовні, серцем зріле вже таке.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2020
автор: Sukhovilova