Шурхоче кронами мрійливо вітерець,
Хвилює цвіт густий черемхи над водою,
Бреде землею теплий травень навпростець,
Назустріч літу, що манить здаля рукою.
А я іду за ним повільно в майбуття,
Як завжди мрію, день дарований кохаю,
Люблю цей світ, у нім людей, і це життя,
І як і всі, то посміхаюсь, то ридаю.
І як і всі, ночами Господу молюсь,
І долі кращої близьким своїм благаю,
В своє майбутнє із надією дивлюсь,
Все буде добре...просто вірю...просто знаю...
Про це співає в свіжих кронах вітерець,
Шепоче цвіт густий черемхи над водою,
І теплий травень, що крокує навпростець,
Назустріч літу, що манить здаля рукою...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875670
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2020
автор: Sukhovilova