На дворі сонечко,так гарно сяє,
промінчиками стукає у вікно.
Це про прихід Весни,воно так сповіщає,
наче кричить-буде скоро тепло.
Я в Чехії,тут клумби зеленіють,
і старий Клен,ожив біля вікна.
А на душі думки,як вітер віють-
на Закарпатті теж,Весна красна.
Там краще,там ліси ожили,
річки бурхливі,хлинули всі з гір.
Шафрани,полонини всі накрили,
і пробудився з сп'ячки,дикий звір.
Там,на моїй маленькій Батьківщині,
повітря інше,та красивіше,все є.
Там маю змогу,на Углянській долині,
вдихнути на повні груди,бо рідне там усе.
А поки,що дивлюсь,на це містечко,
та думами,завжди в селі,
Так хочеться додому-у своє гніздечко,
де рідна хата,де чути сміх,моєї дітлашні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875558
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2020
автор: Бабич