У фарбі матовій душа моя купалась,
В мілкій любові у пастельних кольорах,
Де я самотністю щоранку захлиналась,
І від байдужості щоночі їхав дах.
Стікала фарба по обличчю і по тілу,
Сповзала вниз по чорних віях і вустах,
Я була схожа на фігуру скам'янілу,
Яка завмерла десь в загублених світах.
Руками з дна дрібні піщини підбирала,
І кольорові, мов веселка, камінці,
І глибину ногами голими шукала,
В цій мілководній, тихій, матовій ріці.
І просто втримати щоночі намагалась
В очах сльозу, над головою - власний дах,
В цей час душа у фарбі матовій купалась,
В мілкій любові у пастельних кольорах...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2020
автор: Sukhovilova