Насувались під вечір думки, мов гроза.
Блискавицею нерви трощило.
Вигинало дощем - покотилась сльоза.
На душі, ніби опік від чилі.
За вікном опадала піна черемхи.
Гілка суму - оголеність серця.
Чорнокрило осіла ніч на поверхню.
Загусав той осадок від перцю.
Розтріпало, мов цвіт, розлуку й безсоння.
Вже й світанок постукував сміло.
Авансцена ураз заповнилась сонцем.
Сподівань розправлялися крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875521
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)