Долиною проплив туман -
Немов отару гнав чабан.
А вівці йшли, як до води.
Не відчуваючи біди.
Не відчуваючи біди.
Куди ж чабан овець погнав?
Навряд чи сам про це він знав...
Не знаю я, й не знаєш ти.
Хотів він стадо вберегти...
Хотів він стадо вберегти?
Розправив вітер дужі крила-
Кучма у чабана злетіла.
Потім і сам пропав кудись.
А вівці просто розбрелись,
А вівці просто розбрелись...
Ми були дужими колись...
Потім по світу розбрелись.
Кому потрібен отаман
Такий, як тих овець чабан?
Такий як тих овець чабан...
11.05.2020р. 12,27
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2020
автор: НАСТУРЦІЯ