З тридцять дев’ятого по восьме травня
Два пси ділили світ; і сво́їм зграям
Кусали в голови смаки домінування.
Й зціпились врешті між собою... Братні...
...Що – вожаки? Один – утік, Став інший – вищим.
Родини згризлися, хто песиків жалів
В барбосних бійках за подвір’я й пасовища,
Куди худобу заганяли патрулі.
Тоді накинулись тварини на одно́го.
Лисиці й буйволи, і беркут і акули.
Той пес, що вищим став, і по-сьогодні – Богом
Вважається серед шакалів зу́бних.
Так, пом’янути б – постраждалих, помовчати б.
Але ж нащадки переможця, косяками
Знов сунуть іклами на нас, на двір, вижчать....
…Мовчу. День пам,яті, сьогодні восьме травня.
Сльозинки ж – в пекло, за загиблими, мов лані –
Шукають мамць, яких згубили кліки ба́ндні…
08.05.20р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2020
автор: Юхниця Євген