Спокій і тиша.. Душі..
Душі- Сплетіння творінь..
Єдинорог з місця зрушив
Динамічно,- я мрію й ти мій..
Між зірок, еклектичних галактик
Пахну тілом твоїм, у шовк
Ти занурюєшся, бо.. бо..Ти..Практик!
Бо..Ти дихаєш..Тихо,- як вовк..
Між білилами дня, до ночі
У відтінках земних кольорів
Тягнеш губи мої і скотчем
Прилипаєш й несеш до морів
У синь глибинну, в твої очі
Я ..Малюю в них льон, мамин цвіт
Обіймай..Тихо..Ніжно..Як схочеш...
Що ти хочеш??? Смачнючий обід???
Спокій і тиша..Й охочі..Дві душі
Зголодніли.. Бо..зсунувся лід
Серця Мого...
Сьогодні..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2020
автор: Ольга Ратинська